Чому не варто викидати батарейки у сміття...

   Ні для кого не секрет, що переважна більшість речовин і процесів виробництва мають свої побічні ефекти.. Одним із яскравих прикладів подіного є батарейка. 

       В кожному домі безліч речей, котрі потребують підзарядки від звичайної чи акумуляторної батарейки. Ми звикли до цього блага… але воно, як і все, не вічне. Використані батарейки, переважно, потрапляють у смітник. І даремно. 

БАТАРЕЙКИ НЕ МОЖНА ВИКИДАТИ У ЗВИЧАЙНЕ СМІТТЯ!!!! 

Кожна батарейка, це маленька міні-лабораторія, чи міні-склад хімічних речовин. 

Батарейки поділяють на два види:

·         первинні – звичайні батарейки, що не піддаються підзарядці;

·          вторинні – котрі можна підзаряджати повторно.

За складом батарейки бувають:

1.     Сольові батарейки

2.     Лужні батарейки або алкалінові батарейки

3.     Ртутно-цинкові батарейки

4.     Ртутно-кадмієві батарейки

5.     Срібно-цинкові батарейки

6.     Мідно-цинкові батарейки

7.     Повітряно-цинкові батарейки

8.     Літієві батарейки

9.     Йодо-літієві батарейки

 Як працюють батарейки?

– перетворють “хімічну енергію” з джерело живлення для потреб людини.

Що стається, коли батарейка потрапляє на звичайне сміттєзвалище?

·         Руйнується зовнішня оболонка батарейки, в результаті чого важкі метали та ртуть, що міститься у них потрапляють у грунт та найближчі водні системи.

·         Одна пальчикова батарейка, може забруднити близько 400 літрів води або 20 м2 грунту.

·         Ртуть, що потрапляє  з викоритсанної батарейки у  водні екосистеми, піддається зміні мікроорганізми, що переробляють її на  метилртуть.

·         Метилртуть, навіть у малих дозах в рази токсичніша за звичайну ртуть.

–  таким чином важкі метали і метилртуть, стають одним з компонентів харчових ланцюгів у природих екосистемах.

– малі водні істоти поїдають ці речовини, потім стають поживою для більших, скпричиняючи подальшу циркуляцію метилртуті у живій природі. 

– метилртуть накоричується у живих істотах, що харчуються продуктами водних ресурсів, де вона була, або дрібнішими істотами, що уже накопичили в собі цю речовину. 

– експерти МОЗ зазначають, що люди, що у великих дозах поїдають рибу, або трарин, що харчуються рибою стають накопичувачами метилртуті в своїх організмах.

        У  1956 році на прибережних територіях Японії  у місцевих рибалок виявили таку хворобу, як: Мінамата. Вона характеризується порушеннями зору, слуху, неврологічних проявах. Новонародженні можуть мути вади серця та ін.

Причина хвороби Мінамата – отруєння сполуками ртуті

Якщо жінки репродуктивного віку вживали продукти з вмістом ртуті, ці компоненти накопичувались в організмі і могли проходити через плаценту до дитити, спричинюючи відхилення. Також, якщо діти, в перші роки життя, вживають продукти отруєнні метилртуттю в них можуть виникати неврологічні та розумові відхилення. 

 Весь цивілізований світ давно навчився не просто утилізовувати  небезпечне сміття та переробляти його, а розвиненні країни давно непоганно заробляють на переробці сміття, зокрема і батарейок.

·         У Нью-Йорку викидати батарейки на звичайні звалища заборонено законодавством. Виробники і великі магазини, що продають елементи живлення, зобов’язані забезпечувати збір використаних батарейок, а інакше – штраф до 5 000 доларів.

·         Прагматичні німці, не здавши стару акумуляторну батарейку, нову не можуть купити.  

·         В Європі є лише три заводи, які можуть переробляти батарейки і приймають їх без попереднього сортування. Один із них — у Німеччині, другий — у Франції.

ДАВАЙТЕ ПРИЄДНАЄМОСЯ ДО ТРАДИЦІЙ СВІДОМИХ ГРОМАДЯН І ЗБЕРЕЖЕМО ЧИСТОТУ НАШОГО РІДНОГО КРАЮ І ЗДОРОВ’Я НАШИХ ДІТЕЙ.